Телефонне шахрайство в Україні: механізм, схеми, відповідальність
Автор: Савчук Ігор
Телефонне шахрайство являє собою форму шахрайства за статтею 190 Кримінального кодексу України. Зловмисник дзвонить жертві і за допомогою обману чи зловживання довірою переконує її самостійно передати гроші, дані картки або коди підтвердження. За даними Національного банку, саме такий сценарій у 2025 році спричинив 90 відсотків усіх втрат від шахрайства з платіжними картками в Україні: людина сама повідомляє дані, а не система дає збій.
Формально закон однаково кваліфікує дзвінок від фальшивого співробітника банку і лист із фішинговим посиланням. На практиці дзвінок діє інакше. Голос, обмежений час на роздуми і вигадана загроза, така як заблокована картка чи вимога негайно підтвердити особисті дані, звужують увагу жертви швидше, ніж будь-який текст. Далі йдеться про механізм цього ефекту, сценарії, що зараз домінують в Україні, суму, у яку закон оцінює завдану шкоду, і те, що реально працює як захист.
Механізм: чому людина сама віддає гроші
Соціальна інженерія не зламує технічний захист банку. Вона обходить його через людину, якій цей захист має служити. Схема спирається на три елементи одночасно: авторитет співрозмовника, дефіцит часу і емоційне навантаження. Голос, що назвався співробітником служби безпеки банку чи слідчим, автоматично отримує частину довіри, призначеної для офіційної інституції. Незнайомцю на іншому кінці лінії такої довіри жертва зазвичай не дає.
Дефіцит часу працює як другий важіль. Жертві не дають паузи для перевірки: пауза дозволяє зателефонувати в банк самостійно і почути іншу відповідь. Емоційне навантаження звужує увагу до однієї деталі, яку нав’язує шахрай, це може бути страх втратити гроші, тривога за близьку людину або побоювання проблем із військовим обліком. Людина перестає помічати невідповідності в самій розповіді.
Сценарії, які працюють в Україні просто зараз
Кіберполіція фіксує кілька сценаріїв, що повторюються з 2024 року з незначними варіаціями. Дзвінок від «служби безпеки банку» лишається найпоширенішим. Співрозмовник називає останні цифри картки, відомі з попереднього витоку даних, і просить назвати код із SMS, щоб «скасувати підозрілу операцію». Другий сценарій маскується під службу доставки: повідомлення про митний збір чи неоплачену посилку супроводжується вимогою негайно продиктувати дані картки для оплати. Третій, класичний, це «ваш родич у біді»: короткий дзвінок, схожий голос, прохання терміново перевести гроші на новий номер.
Окремо зростає частка дзвінків із синтезованим голосом. Технологія клонування голосу дозволяє за кількасекундним фрагментом із відео в соціальних мережах відтворити інтонацію родича. Поліція прямо називає це серед трендів 2026 року, поряд із фейковими профілями волонтерів, що збирають гуманітарну допомогу.
Скільки це коштує: розрахунок за даними Нацбанку
Національний банк публікує підсумки карткового шахрайства щороку. Порівняння 2024 та 2025 років дає точну картину того, куди рухається загроза.
| Показник | 2024 рік | 2025 рік |
|---|---|---|
| Кількість шахрайських операцій | 269,3 тис. | 256 тис. |
| Середня сума однієї операції | 4 247 грн | 5 536 грн |
| Частка збитків від соціальної інженерії | 84% | 90% |
Загальні збитки за 2025 рік НБУ оцінив у 1,4 млрд грн. Це на 24 відсотки більше, ніж роком раніше, тож у 2024 році сума становила приблизно 1,13 млрд грн. Кількість випадків зменшилася на 5 відсотків, а сума збитків водночас зросла, тому середня шкода від однієї вдалої атаки за рік піднялася майже на 1 300 гривень. Посилена автентифікація в банках справді відсікає масові атаки. Але той, кого шахраю вдається переконати голосом, втрачає більше, ніж рік тому.
У звіті Нацбанку є два різних відсотки, які легко переплутати. За кількістю операцій 83 відсотки шахрайства відбувається через інтернет, а за сумою збитків на онлайн-канал припадає вже 91 відсоток. Перша цифра рахує випадки, друга рахує гроші, і саме друга краще показує, де сконцентрований реальний ризик для гаманця.
Стаття 190 і пастка в сімнадцять гривень
Телефонне шахрайство переслідується за статтею 190 Кримінального кодексу України. Базова частина передбачає штраф від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи від 200 до 240 годин, виправні роботи до двох років, пробаційний нагляд або обмеження волі на той самий строк. Якщо шкода потерпілому визнана значною, застосовується частина друга. Для телефонного шахрайства так відбувається практично завжди: штраф зростає до 3 000-4 000 неоподатковуваних мінімумів, а альтернативою лишається позбавлення волі до трьох років.
Тут варто одразу розвести плутанину. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян офіційно дорівнює 17 гривням, і саме цю цифру автоматично підставляють у розрахунок навіть деякі бухгалтерські джерела. Для кваліфікації кримінальних правопорушень закон використовує інше значення того самого терміна: суму, що дорівнює податковій соціальній пільзі. Ця пільга щороку прив’язана до прожиткового мінімуму для працездатних осіб і у 2026 році становить 1 664 грн. Тож поріг значної шкоди за статтею 190 дорівнює не 1 700, а 166 400 гривням.
Значна шкода і воєнний стан
Поріг значної шкоди за статтею 190 не є фіксованим числом. Закон дає суду діапазон від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів у їх кримінальному значенні, а конкретна межа залежить від майнового стану потерпілого. Оскільки податкова соціальна пільга зростає щороку, той самий діапазон у гривнях щороку зсувається вгору.
| Рік | 1 НМДГ (кримінальне значення), грн | Поріг значної шкоди, грн |
|---|---|---|
| 2023 | 1 342 | 134 200-335 500 |
| 2025 | 1 514 | 151 400-378 500 |
| 2026 | 1 664 | 166 400-416 000 |
Окремо стаття виділяє шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, якщо воно завдало значної шкоди. Частина третя передбачає штраф від 4 000 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі від трьох до п’яти років. Цю норму додали у 2023 році: масштаб дзвінків з посиланням на мобілізацію і воєнні виплати зробив звичайну санкцію недостатньою.
Що робити під час підозрілого дзвінка
Банк ніколи не питає повний номер картки, CVV-код або код підтвердження з SMS. Сама така вимога є достатньою підставою покласти слухавку. Перш ніж відповідати на незнайомий номер, його можна перевірити через сервіс Whokla: якщо номер уже позначений іншими користувачами як спам чи шахрайство, це видно одразу. Правильна послідовність дій проста: завершити розмову без пояснень і не передзвонювати на номер, з якого телефонували. Далі варто самостійно знайти офіційний номер банку, на зворотному боці картки або на сайті, і зателефонувати туди, щоб перевірити, чи справді існує проблема.
Той самий принцип працює для дзвінків від імені військового чи правоохоронного органу. Законну вимогу завжди можна перевірити особистим візитом або офіційним номером підрозділу. Тиск щодо негайної оплати штрафу по телефону сам собою видає шахрайську схему: жоден державний орган не приймає платежі через диктовку реквізитів картки в розмові.
Що робити, якщо гроші вже пішли
Перший дзвінок після того, як переказ уже відправлено, має піти до банку. Оператор інколи здатен зупинити або оскаржити транзакцію, поки вона не завершена остаточно. Тоді ж варто заблокувати картку через застосунок банку чи гарячу лінію, змінити паролі до інтернет-банкінгу та перевірити, чи не підключені до рахунку сторонні пристрої.
Заява до поліції фіксує факт кримінального правопорушення і дає підставу для досудового розслідування за статтею 190. Без заяви кіберполіція не має формального приводу відкривати провадження. Що детальніше в заяві описано послідовність дзвінка, номер, з якого телефонували, і суму, то легше слідству просунутися далі протоколу прийому звернення.
Куди звертатися насправді
Департамент кіберполіції приймає звернення через гарячу лінію 0 800 505 170 у будні дні. Лінія 102 працює цілодобово для ситуацій, що вимагають негайного реагування, включно з випадками, коли переказ іще можна спробувати зупинити. Портал stopfraud.gov.ua дає змогу перевірити типові схеми і повідомити про конкретний номер чи сайт без відвідування відділку поліції.
Прямий контакт із банком лишається окремим обов’язковим кроком. Тільки надавач платіжних послуг технічно здатний заблокувати чи оскаржити транзакцію, а поліція цієї функції не має і не візьме її на себе замість банку.
Де захист не спрацьовує
Правило «не називайте код з SMS» безсиле проти сценарію, де жертва сама заходить у застосунок банку і підтверджує переказ. Шахрай веде розмову так, що людина вважає дію власним рішенням, а не виконанням чужої вказівки. Клонування голосу робить марною і пораду впізнавати родича по голосу: короткий фрагмент із відео в соціальних мережах дає технології достатньо матеріалу для переконливої імітації в межах короткого дзвінка.
Люди старшого віку залишаються вразливішою групою не через технічну необізнаність, а через звичку довіряти голосу авторитету по телефону. Ця звичка сформувалась задовго до появи інтернет-шахрайства. Жодна інструкція не змінює її одразу після одного прочитаного тексту, тому розмова з рідними про конкретні сценарії працює краще за загальні застереження.
