Інфляція: чому дорожчають товари і що з цим робити

Автор: Микола Хмельник

Якщо ціни постійно зростають, це ознака інфляції. Давайте розберемося, чому так відбувається, чи може інфляція приносити користь, і які існують засоби її контролю.

Що таке інфляція?

Інфляція — це стійке підвищення загального рівня цін на товари та послуги. Окремі товари можуть дорожчати більше, інші можуть навіть дешевшати, а деякі залишатися в одній ціні.

На вартість товарів впливають багато чинників: попит, пропозиція, сезонність, і навіть державна політика. Наприклад, після гарного врожаю овочів ціни на картоплю можуть знизитися, а підвищення податків на алкоголь миттєво підійме ціни на спиртні напої. Але загальний рівень цін не обов’язково зміниться так різко.

Як вимірюють інфляцію?

В Україні, як і в багатьох інших країнах, інфляцію вимірюють за допомогою споживчого кошика. Це певний набір продуктів і послуг, якими зазвичай користується середньостатистичний українець. У кошику представлені сотні позицій: від продуктів харчування до послуг ЖКГ і товарів довготривалого вжитку, як-от побутова техніка чи автомобілі.

Звісно, споживання кожної людини відрізняється: хтось не їсть м’яса, а інші не уявляють свого життя без автівки. Однак споживчий кошик відображає усереднені витрати на основі купівельних звичок більшості населення.

Одні товари купуються частіше — скажімо, продукти чи бензин. Інші, як автомобіль чи техніка, — рідше, але їхня вартість значно впливає на загальну суму витрат. Тому у розрахунку споживчого кошика автомобіль займає більшу частку, ніж, наприклад, хліб.

Зміни у вартості цього кошика фіксуються щомісяця, і саме це відображає рівень інфляції.

Чому говорять, що інфляція падає, якщо ціни зростають?

Інфляція завжди пов’язана із зростанням цін. При низькій інфляції ціни піднімаються повільно, але зростання все одно відбувається. Коли кажуть, що інфляція знижується, мають на увазі, що ціни на споживчий кошик підвищуються повільніше, ніж раніше.

Які бувають типи інфляції?

• Низька — до 6% на рік. Такий рівень вважається прийнятним для економіки, оскільки не створює значних труднощів для людей і бізнесу. Саме такий показник намагаються підтримувати більшість розвинених країн.
• Помірна — від 6 до 10% на рік. Така інфляція вже небезпечна, оскільки існує ризик, що вона може швидко перерости у більш високий рівень.
• Висока (галопуюча) — від 10 до 100% на рік. Вона викликає серйозну економічну нестабільність, через що компанії та домогосподарства втрачають можливість чітко планувати своє майбутнє.
• Гіперінфляція — це коли ціни зростають на сотні або навіть тисячі відсотків за рік. У таких випадках гроші стрімко знецінюються, і люди нерідко переходять на обмін товарами (бартер). Гіперінфляція зазвичай виникає під час серйозних економічних потрясінь або воєн.

Україна вже має досвід високої інфляції. Наприкінці 1990-х років, після розпаду Радянського Союзу, країна пережила період високих інфляційних стрибків через економічні труднощі і процес переходу на власну валюту. Найвищий рівень інфляції в Україні був зафіксований у 1993 році, коли вона досягла рекордних 10155% за рік. Тобто ціни зросли більш ніж у сто разів за рік.

Чому зростає інфляція?

Інфляція може збільшуватися з кількох причин:

Зростання попиту. Іноді люди раптово починають масово купувати певні товари, що викликає дефіцит. Наприклад, під час пандемії COVID-19 попит на медичні маски та антисептики різко зріс. Виробники не встигали задовольнити попит, і ціни на ці товари злетіли. Будь-який дефіцит викликає зростання цін, але з часом, коли виробництво масок і антисептиків збільшилося, ціни почали знижуватися.

Скорочення пропозиції. Дефіцит також може виникнути через те, що товарів або послуг стає менше, хоч попит залишається незмінним. Причини можуть бути різними: поганий врожай, обмеження на імпорт, тимчасова зупинка виробничих підприємств або дії монополістів на певних ринках. Наприклад, через війну в Україні багато виробничих потужностей були зруйновані або зупинили роботу, що призвело до зменшення пропозиції будівельних матеріалів і відповідного зростання їхніх цін.

Послаблення національної валюти. Коли курс гривні падає відносно інших валют, імпортні товари стають дорожчими. Це автоматично підштовхує загальний рівень цін угору. В Україні, особливо під час війни, коливання курсу гривні впливають на ціни на пальне, техніку та інші імпортні товари.

Високі інфляційні очікування. Коли населення та компанії очікують значного зростання цін, вони починають змінювати свою поведінку: купують товари про запас і менше заощаджують. Логічно придбати сьогодні дешевше, ніж платити більше завтра. Підприємства, в свою чергу, піднімають ціни, щоб врахувати можливі майбутні витрати. Наприклад, виробник сиру прогнозує підвищення вартості молока і, щоб покрити майбутні витрати, заздалегідь підвищує ціну на свій продукт. Це створює “замкнене коло”: очікування зростання цін підштовхує їхнє фактичне зростання.

Чому висока інфляція — це погано?

Висока інфляція завжди є негативним явищем для економіки, бізнесу, фінансових ринків і, звісно, для громадян. Люди змушені приймати очевидні фінансові рішення: якнайшвидше витрачати гроші, інвестувати у матеріальні активи, нерухомість або купувати іноземну валюту. Робити заощадження або відкривати депозити стає невигідно, тому багато клієнтів банків починають знімати свої кошти з рахунків.

Зазвичай висока інфляція є непередбачуваною — вона може різко прискорюватися або відбуватися нерівномірно. Через нестабільність на фінансових ринках бізнесу не вигідно брати довгострокові кредити, оскільки важко планувати наперед. А стабільне планування — це ключовий фактор для зростання інвестицій та економіки в цілому.

Особливо сильно інфляція вдаряє по малозабезпеченим громадянам, які залежать від фіксованих доходів, таких як пенсії або соціальні виплати. У заможних людей є більше можливостей частково або повністю захиститися від інфляції, наприклад, через отримання відсотків за депозитами або інвестування на фінансових ринках. Саме тому інфляцію іноді називають «податком на бідних».

Чому зниження цін теж є проблемою?

Явище, коли ціни постійно падають, називається дефляцією, або негативною інфляцією. Воно призводить до застою в економіці. Люди відкладають покупки, сподіваючись, що товари ще більше подешевшають, що, в свою чергу, змушує компанії скорочувати виробництво. Це може уповільнити економічне зростання та привести до кризи.

Чи можна просто заморозити ціни, щоб вони не зростали і не падали?

Може здатися, що фіксація цін на певному рівні — це хороше рішення. Однак таке штучне втручання в економіку призведе до збільшення дисбалансу між попитом і пропозицією. Виробники не знатимуть, скільки товарів виробляти, а магазини — скільки закуповувати, що може призвести до дефіциту і черг біля порожніх полиць.

Якщо ціни будуть заморожені, виникне дефіцит, і частину товарів доведеться не купувати, а “діставати”. Крім того, щоб вижити за умов невигідних цін, встановлених згори, виробники будуть змушені жертвувати якістю продукції, щоб залишатися на ринку.

Саме тому в ринковій економіці ціни мають визначатися ринком, а не державою.

Яким повинен бути рівень інфляції в Україні?

Найкращим сценарієм для економіки є стабільна, невисока інфляція, яка дозволяє зберігати купівельну спроможність грошей. Вона дає можливість планувати бюджети на тривалий термін, заощаджувати, інвестувати та запускати нові бізнес-проекти. Можливість будувати довгострокові плани є запорукою розвитку економіки.

Для України оптимальний рівень інфляції знаходиться в межах 4-5% на рік. Такий рівень інфляції сприяє розвитку бізнесу і дає змогу людям планувати покупки та заощадження, не боячись знецінення своїх доходів.

Хто і як стримує інфляцію?

Рух грошей в економіці контролюють центральні банки. В Україні цю функцію виконує Національний банк України (НБУ). За допомогою інструментів монетарної політики центральні банки можуть впливати на інфляцію.

У 2015 році НБУ перейшов до політики інфляційного таргетування, тобто взяв на себе зобов’язання підтримувати низьку і стабільну інфляцію, основною метою стало утримання інфляції на рівні близько 5%.

Після різких інфляційних стрибків у 2014-2015 роках, викликаних економічною кризою та політичною нестабільністю, НБУ вдалося стабілізувати інфляцію, і в період з 2016 до 2019 року її рівень коливався близько 5%. Однак у 2020-2021 роках пандемія COVID-19 призвела до нових викликів, які пришвидшили зростання цін.

З початком повномасштабної війни в 2022 році, інфляція знову різко зросла через зовнішні економічні шоки, зокрема руйнування ланцюгів постачання, дефіцит пального та коливання курсу гривні.

Щоб стримати неконтрольоване зростання цін, НБУ запровадив екстрені заходи. Наприклад, регулятор підвищив облікову ставку, що призвело до зростання відсотків за депозитами та кредитами. Це зменшило попит на товари і послуги, оскільки люди почали більше заощаджувати. Як результат, темпи зростання цін сповільнилися.

Також війна порушила бізнес-процеси багатьох українських підприємств. Їм потрібно було адаптуватися до нових умов: знайти альтернативних постачальників сировини, налагодити нові ланцюги збуту. Поки бізнес перебудовувався, ціни швидко росли.

У 2022 році рівень інфляції в Україні був значно вищим за звичайний і склав 26,6%. У 2023 році інфляція в Україні почала поступово знижуватися. За даними Національного банку України, річна інфляція у 2023 році склала 5,1%.

Прогноз щодо інфляції на 2024 рік в Україні залишається помірним. Згідно з оцінками Національного банку України, інфляція у 2024 році очікується на рівні 8-9%. Це пов’язано зі збереженням воєнних ризиків, але також з поступовою стабілізацією економіки, відновленням виробничих потужностей та зниженням цінового тиску на ринках пального та продуктів харчування.

 

НБУ разом із урядом працює над тим, щоб період високої інфляції був якомога коротшим, і вона поступово повернулася до цільового рівня 5%.